Бурштинові амулети з острожчини

     У фондах Державного історико-культурного заповідника м. Острог зберігається близько 30 тис. археологічних знахідок, виявлених на території міста та району, більшість яких не опубліковано.
До таких артефактів належать два бурштинові вироби, яким і присвячено це повідомлення.

     1. Фрагментований виріб (рис. 1, 1) знайдено О.В. Тазарачевим у 1987 р. у південній частині подвір’я Острозької СШ № 2. Являє собою нижню частину антропоморфної дуже схематизованої фігурки з похилими плечми, пласким тулубом і конічними ніжками. На шиї слід від просвердленого отвору. Спереду, від плечей до ніг, нанесено дві ледь помітні вертикальні заглиблені лінії, поміж якими, а також біля лівої, є чотири короткі скісні риски. Поверхню акуратно заполіровано з усіх сторін. Бурштин жовтого кольору, прозорий, патинований.

     2. Підвіска (рис. 1, 2) у вигляді дуже стилізованої антропоморфної фігурки з ребристим перехватом у верхній третині висоти і наскрізним горизонтальним отвором. Поверхня заполірована. Бурштин жовтий, прозорий, патина червонуватого кольору.

Походить із випадкових знахідок на багатошаровому поселенні в с. Волосківці, уроч. Сутець Острозького р-ну Рівненської обл. До музею виріб надійшов у 1960-х рр., і помилково його було атрибутовано і занесено в інвентарну книгу як намистину доби Київської Русі. Пошук аналогів цим предметам утруднюється не тільки тим, що обидва знайдені не в закритих комплексах, але й відсутністю публікацій подібних виробів у роботах українських археологів (Свешников 1983, с. 14, 16; Вангородська 1985).

     Хоча бурштин спорадично використовували з кінця палеоліту, значного поширення виро-
би з нього, зокрема прикраси, набули за неоліту (за середньоєвропейською періодизацією) на південному узбережжі Балтики, де знаходяться світові поклади цієї сировини. В середи ні ІІІ тис. до н. е., завдяки населенню культур кулястих амфор і дзвоноподібних кубків, бурштин став предметом торгівлі у Старому Світі. Дослідники виділяють два балтійські центри з видобутку бурштину і виготовлення предметів із нього: ютландський і самбійський (Czebreszuk 2001, s. 58).

     В ютландському, який функціонував у першій половині ІІІ тис. до н. е., виготовляли дуже прості за формою намиста й підвіски, в самбійському асортимент виробів був багатшим: циліндричні намистини, ґудзики з V-подібним отвором, підвіски різних форм, зокрема, у вигляді сокири з по-
двійним лезом, зооморфні та антропоморфні амулети.